Як визначити готовність дитини до школи

Критерії психологічної готовності дитини до школи

Соціально-психологічна готовність до школи:

1.   Навчальна мотивація (хоче йти в школу; розуміє важливість і необхідність учення;    
      виявляє виражену цікавість до отримання нових знань);

2.   Уміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт,  
      неагресивний, уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає 
      авторитет  дорослих);

3.   Уміння прийняти навчальне завдання (уважно вислухати, з потреби уточнити    
      завдання).

Розвиток шкільно-значущих психологічних функцій:

1.   Розвиток дрібних м’язів руки (рука розвинена добре, дитина упевнено володіє  
      олівцем, ножицями);

2.   Просторова організація, координація рухів (уміння правильно визначати вище –  
      нижче, вперед – назад, зліва – справа);

3.   Координація в системі очей – рука (дитина може правильно перенести в зошит  
      простий графічний образ – узор, фігуру – на візуально сприйманій відстані    
      (наприклад, з  книг);

4.   Розвиток логічного мислення (здатність знаходити схожість і відмінності різних  
      предметів при порівнянні, уміння правильно об’єднувати предмети в групи за 
      загальними  істотними ознаками);

5.   Розвиток довільної уваги (здатність утримувати увагу на виконуваній роботі протягом       15-20 хвилин);

6.   Розвиток довільної пам’яті (здібність до опосередкованого запам’ятовування:  
      пов’язувати матеріал, що запам’ятовується, з конкретним символом, слово – 
      картинка або слово – ситуація).

Вимоги, які пред’являє школа до розвитку мови дитини

  - уміння правильно вимовляти всі звуки мови і розрізняти їх на слух; уміння вживати

            різні  частини мови точно по сенсу;

  - уміння використовувати в мові синоніми, антоніми, іменники з узагальнюючим

    значенням;

  - уміння відповідати на питання і задавати їх;

  - уміння самостійно передавати зміст літературних текстів;

  - уміння складати розповіді про предмети (за планом, запропонованому 

    дорослим, по картинці, по серії сюжетних картинок);

  - кругозір (уявлення дитини про світ достатньо розгорнене, розвинена пам’ять увага, і  

           інші інтелектуальні здібності).

З шести або з семи років потрібно віддавати дитину в 1 клас?

   Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд  

  чинників, що визначають підготовленість дитини до навчання. Саме від того, наскільки

   дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особистісно, а також від стану       

   здоров’я   дитини, і залежатиме, з якого віку йому необхідно почати навчання в        

 школі. Має значення весь комплекс чинників, що визначають рівень розвитку     дитини, при якій вимоги сисОтематичного навчання не будуть надмірними і не    
 призведуть до порушення його здоров’я. Нагадаємо, що у дітей, не підготовлених до 
 систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації (пристосування) до  школи, у них набагато частіше виявляються різні труднощі навчання, серед них значно  більше неуспішних,  і не тільки в першому класі.

 Підготовлена до школи дитина повинна уміти планувати свою діяльність.

Поради батькам - що обмежує успішність дитини

Результат успішного навчання значною мірою залежить від працездатності дитини, адже засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли "робочий" тонус і може уважно слухати, запам'ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте. Серед причин, які обмежують успішність у навчанні одне з перших місць посідає загальна ослабленість здоров'я. Фізично ослаблена дитина втомлюється задовго до закінчення заняття, не встигне відпочити за перерву, звичайні для інших учнів вимоги виявляються для неї надмірними. У підсумку накопичується стомлення, а відсутність своєчасного відпочинку призводять до формування хронічної втоми. Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають невдоволеність батьків. У підсумку в дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. У такому стані дитина не здатна впоратися навіть з тим навчальним навантаженням, яке було цілком їй доступне. А нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою і похмурою, нерідко в неї з'являється негативне ставлення до школи.

 На зниження рівня дитячого здоров'я впливають:

- погіршення екологічної обстановки;

- збільшення питомої ваги "синтетичного" харчування, насиченого консервантами та барвниками: шкідливий вплив електронної та радіотехніки, побутової хімії;

- зменшення фізичних навантажень;

- "стресогенне" напружене міське життя.

Багато дітей схильні до частих застудних захворювань, що не тільки послаблюють організм, а й ведуть до формування осередків хронічної інфекції: хронічних тонзилітів, гайморитів і т.д. Ці захворювання, які, на перший погляд, не є надто небезпечними, насправді стають причиною хронічного отруєння організму і призводять до зниження загального тонусу, працездатності, стійкості до навантажень, у тому числі і розумових. Важливою причиною підвищеної стомлюваності багатьох першокласників є й те, що початок шкільного навчання збігається з періодом інтенсивного зростання, так званим ростовим стрибком. У цей період дозрівання нервової регуляції і серцево-судинної системи часто відстає від бурхливого росту кістково – м'язової системи. Зовні доросла дитина насправді виявляється менш стійкою до різних навантажень до того моменту, поки організм знову набуде гармонійної рівноваги. Тим більш уразливою під час ростового стрибка стає ослаблена дитина. Втім, тут є й інша небезпека. Трапляється так, що батьки, надмірно опікуючись хворобливою дитиною, заважають формуванню в неї самостійності, уміння долати труднощі, адекватної самооцінки, що зрештою теж позначається на її успішності.

Як зберегти здоров'я, життєрадісність в умовах навчання

Перш за все, необхідне співвіднесення рівня вимог до режиму навантажень з реальними можливостями учня, з особливостями його здоров'я і працездатності. Тож завдання батьків - не лише зрозуміти, підтримати, допомогти, коли це необхідно, а й так організувати життя сина чи доньки (а при необхідності й усієї родини), щоб шкільні навантаження не призвели до неврозів, порушень постави та зору, тощо.

Варто замислитися про режим дня. Режим дня повинен складатися з навчальних занять у школі та вдома, відпочинку, достатнім перебуванням на свіжому повітрі, рухливих ігор або фізкультурних занять, регулярного повноцінного харчування, достатнього за тривалістю сну. Недосипання зведе нанівець усі зусилля допомогти в навчанні та зберегти здоров’я учня. Часте недосилання – одна з причин перевтоми і неврозів у школярів. А потреба у сні така: для 6-7-річок - 10-11 годин, для учнів 8 років і старших - не менше 9,5 години. Втім, вона залежить і від стану здоров'я. Так ослаблені діти, ті, що одужують після захворювань, схильні до підвищеної збудливості або стомлюваності мають потребу в тривалішому сні. Крім того, всім першокласникам на початку навчального року рекомендується спати більше, ніж дітям, адаптованим до систематичного навчального навантаження. Це можна зробити за рахунок 1-1,5-годинного денного сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який інший вид відпочинку, навіть краще, ніж такі корисні для дітей ігри на свіжому повітрі. Тож, якщо батькам удається організувати режим таким чином, щоб школяр міг поспати вдень, його продуктивність під час виконання домашніх завдань помітно зросте, а сам він стане активним і життєрадісним. Слід обов'язково подбати й про те, щоб дитина щодня проводила достатньо часу на свіжому повітрі, що є потужним оздоровчим фактором, внаслідок якого поліпшується вентиляція легень, підвищується вміст кисню в крові, нормалізується стан нервової системи. Доведено: якщо дитина перебуває переважно в приміщенні, навіть добре освітленому й забезпеченому джерелом ультрафіолету, в неї швидше втомлюються м’язи спини, знижується вміст фосфору (важливого поживного елементу для нервових клітин) у крові, падає гострота зору.

Зниження рухової активності порушує процеси нормального розвитку, веде до зміни обміну речовин. Тоді як рухова активність тонізує центральну нервову систему дітей, під час руху відбувається активізація нервових клітин усіх ділянок кори головного мозку, підвищується обмін речовин, посилюється виділення гіпофізом гормону росту. Інша складова успіху – харчування. Практика свідчить, що в багатьох сім'ях батьки стежать за ним менш ретельно, ніж мало би бути, а в підсумку в їхніх дітей виникають порушення апетиту. Для його поліпшення рекомендується давати сирі овочеві салати з рослинною олією, оскільки вони стимулюють вироблення шлункового соку покращують перистальтику кишечника; варений буряк, малосольні огірки, які мають легку жовчогінну дію, теж збуджують апетит. Дуже корисні й такі незаслужено забуті овочі, як ріпа, горох, боби, гарбуз, редиска, і ягоди: смородина, суниця, чорниця, жимолость, малина, обліпиха, плоди шипшини. Вони містять необхідні вітаміни та мікроелементи в оптимальній кількості. Потрібно привчити дитину обов'язково мити овочі та ягоди і їсти їх чистими руками, щоб уникнути зараження глистами, яке веде до зниження опірності організму.

 Таким чином, чим раніше батьки задумаються про зміцнення фізичного стану свою малюка, тим краще.

Поради батькам - ще кілька важливих моментів

Додати заголовок

Слух, зір, постава теж мають бути в зоні особливої уваги батьків. Для того щоб зберегти слух дитини, необхідно захищати вуха від переохолодження, лікувати навіть несильний нежить, оскільки інфекція може легко проникнути з носоглотки в порожнину середнього вуха й викликати його запалення. Слід оберігати слуховий апарат і від сильного або тривалого подразника. Особливу небезпеку в цьому сенсі становлять навушники: дуже сильна вібрація барабанної перетинки приводить до її розтягнення, втрати еластичності і в подальшому до зниження слуху. Крім того, в навушниках дитина не орієнтується в звуках навколишнього світу, може не почути шум машини, яка рухається, або інші звуки, які сигналізують про небезпеку. Ще слід пам'ятати про те, що при шумі продуктивність фізичної праці падає на 30 відсотків, а розумової - на 60! Щоб уникнути напруги зору, слід суворо стежити за освітленістю робочого місця дитини: світло має падати зліва і ззаду (у лівші - праворуч), щоб рука не загороджувала роботу. Дуже серйозно треба ставитися й до вибору книжок. Купуючи їх, батькам слід зверну їй увагу на те, щоб папір, на якому вони видрукувані був цупкий і непрозорий. Аби перевірити це візуально, треба подивитися на сторінки книжки - на них не повинен просвічуватися текст зі зворотного боку. Крім того, не крейдований, оскільки на такому папері текст відсвічує, то погіршує сприйняття і сприяє порушенню зору. Те саме стосується й паперу для зошитів, в яких лінії (фіолетового, зеленого, блакитного або сірого кольорів) мають бути чітко надруковані й водночас збігатися на суміжних сторінках.

Особлива стаття в профілактиці порушень зору - телевізор і комп'ютер. Перегляд телевізора й роботу на комп’ютері необхідно переривати через кожні 15-20 хвилин (рекламні паузи), а відстань від очей до екрана має бути не менше подвійної діагоналі екрана монітора і не менше 1 метра від екрана телевізора.

 Неправильна постава справляє негативний вплив на роботу внутрішніх органів ускладнює роботу шлунково-кишкового тракту, серцево - судинної системи, легенів; зменшуєшся життєва ємкість легенів, знижується обмін речовин, унаслідок чого можуть бути поганий апетит, млявість, головні болі, швидка  стомлюваність. Дбаючи про правильну поставу своєї дитини, батькам слід пам'ятати, що портфелі й сумки, які носять на одному боці, для школяра не бажані взагалі - їх носіння може призвести до сколіозу. Ідеальним є ранець. Вага повного ранця не має перевищувати 5-6% ваги дитини, щоб вона не сутулилася і не нагиналася вперед. Загальна вага підручників і всього шкільного приладдя (без ваги ранця або портфеля ), якщо учень носитиме його на відстані до 3 км, не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм: для 1-2-класників - 1,5-2 кг. Носіння важкого портфеля може викликати порушення постави, спровокувати викривлення хребта і захворювання нирок. Згідно з санітарно-гігієнічними нормами шкільний ранець має бути виготовлений з гігієнічного водовідштовхувального легкого матеріалу, забезпечений світловідбивачами і еластичними замками, забезпеченими ремінцями для регулювання довжини. Крім того, на кожному виробі обов'язково має бути проставлене маркування, для якого віку призначений даний ранець.